Ведучий – ви,
мабуть, дивились випуски тележурналів «Єралаш». Це веселі історії про пригоди
дівчаток та хлопчиків в школі, з друзями, в дома. Сьогодні ми вам покажемо
шкільний єралаш з уроку історії. Отже: сьомий клас, урок історії, вчитель.
Вчитель – доброго дня! Сьогодні ми
повторимо з вами історичні терміни. До дошки піде… Розкажи нам хто такі «варвари».
Учениця –
варвари… варвари… а-а Варвари? Хто ж не знає - це жіноче ім’я. Як на мене я б не хотіла
носити ім’я Варвара, Варка. Мені не подобається це ім’я.
Вчитель – так так… а що ти ще знаєш про варварів?
Учениця – ще я знаю
про Варвару приказку «Допитливій Варварі – носа відірвали»
(Клас сміється)
Вчитель – дуже
цікава версія терміну «варвари», але відповідь не вірна. Хто пояснить цей
термін?
Учень – справді, те що ви
почули нісенітниця. Варварами стародавні римляни називали германців. З першого
тисячоліття до нашої ери племена германців почали нападати на квітучі міста і
села римської імперії. Ці напівдикі племена руйнували все на своєму шляху.
Римляни не розуміли їхньої мови їм здавалось, що ті говорять «вар вар вар».
Слово варвар означає дика недосвідчена людина, яка все руйнує.
(Учні аплодують)
Вчитель –
відповідь вірна. Наступний термін, що означає слово «майордом»?
Учень – я я знаю.
Ось мій тато, військовий. Ще недавно він був капітаном. А ось вчора, тато приходить
зі служби і радісно повідомляє: «Мені присвоїли звання майор». А так як тато в
нашій сім’ї головний то він і є майордом.
(Учні сміються)
Вчитель – дуже
цікаво, але як ви розумієте відповідь не вірна. Відповідати на це питання буде…
Учениця – у ранньому середньовіччі у франків (територія
теперішньої Франції) так називали управителів королівськими справами. Коли
наступники франкського короля Хлодвіга недуже справлялись з державними справами,
їх заміняли майордоми. Найбільш відомими із них Карл Мартел і Піпін Короткий.
(Учні аплодують)
Вчитель
– відповідь правильна. Наступне питання що таке «замок»?
Учень – я я хочу
розказати. Ну не замок а замок. Десь тут у мене в кишені він є (дістає з кишені замок). Ось він. Я його
зламав коли хотів поласувати малиновим варенням. Мама наварила багато різного
варення на зиму. А я захотів з’їсти зараз. Знайшов ключа і зламав замка. Проте
варення наївся досхочу! Тому я знаю що таке замок.
(Учні сміються)
Вчитель – ми раді за
тебе, що ти посмакував варенням, але це немає ніякого відношення до замку. Про
замок нам розповість…
Учениця – замок - це укріплена фортеця. Її будували в ранньому
середньовіччі поки не з’явилась вогнепальна зброя. Замок був кам’яний, з вежами
і бійницями, житловими і складськими приміщеннями, з підземеллями, колодязем. Замок
оточував вал з частоколом і рів, через який на ланцюгах перекидався міст. Коли
його підіймали, доступ до замку ставав неможливим. Часто замки обносили двома
або навіть трьома високими мурами. За ним від ворогів ховалась не тільки сім’я
феодала, але і мешканці навколишніх сіл.
(Учні аплодують)
Вчитель – що означає термін «сеньйор»? До
дошки піде …
Учениця –
моя тітонька недавно повернулась з Італії це така чудова країна море, сонце,
апельсини.
Вчитель – а до чого тут сеньйор.
Учениця – зараз я
розповім. У нас як звертаються один до другого «жіночка», «тітонька», «бабця».
А в Італії як розповідала тітка, до дівчат та жінок звертаються сеньйора, а до чоловіків сеньйор.
Я також хочу щоб мене називали сеньйора.
(Учні сміються)
Вчитель – послухаємо правильну відповідь.
Учень – в середні
віки багаті люди власники землі називались феодалами. Серед них були вищі і
залежні. Такий порядок залежності називають ієрархією. На чолі стояв король.
Від нього тримали свої феоди герцоги. Король був для них сеньйором тобто
старшим, а вони для нього підлеглі васали.
(Учні аплодують)
Вчитель – що
означає слово «закупи»?
Учень – закупи - це коли йдеш в оптовий
магазин або в супермаркет і закуповлюєш продукти. Ми до речі, це зробили вчора.
Мама послала нас з татом в оптовий магазин і ми купили там олію, масло, печиво,
майонезу і інше.
(Учні сміються)
Вчитель – відповідь
не правильна. Відповідати піде…
Учень – в Київській
Русі закупами називали селян, які не змогли вчасно відати позику своєму панові.
Позичка в ті часи називалась «купа». Наприклад купа зерна, купа борошна. За
борг селянин був зобов’язаний працювати безплатно на пана до тих пір поки не
віддасть борг.
(Учні аплодують)
Ведучий
– ось ви побували на уроці історії середніх у нашому 7 класі. Ми вважаємо, що такі
прикольчики ви можете відшукати на уроках з інших предметів та посміятися.
